Кожен народ, кожна культура несе в собі прекрасні та ресурсні техніки з яскраво враженим психологічним змістом. Передаються з покоління в покоління і їхні здатності зцілювати, надихати, зміцнювати психологічне здоров'я. Було б лише бажання у звичайній ритуальності побачити глибший зміст та справжню суть.
Минулого тижня саме одну з таких технік ми розглядали з учнями 11-х класів. Було страшенно цікаво почути їхні думки та саркастичні висловлювання щодо доцільності писати лист до Св. Миколая))) Найпоширенішою думкою серед цих уже майже дорослих людей була наступна: "Для чого писати те, що й так не збудеться ще й тому, кого й так не існує?". Ну, все в дусі шістнадцятирічних. Та ми таки спробували розібратися для чого ж робити такі безглузді, на перший погляд, речі.
Отож, що в собі містить ця психологічна письмова техніка?
1. Спробу оцінити власні здобутки та невдачі. Традиційно лист починається із слів вітання та опису власної поведінки. Короткий аналіз року, що минув від минулого свята. Якщо з дитинства вчити малюка осмислювати свою поведінку, помічати закономірності та причини помилок на вході у доросле життя можна отримати цілком притомного і зрілого юнака чи юнку))) Цей спосіб один із тисяч інших, проте чи не з десятки найдієвіших, адже писемне мовлення якісно відрізняється від усного. Більшість дітей дошкільного та молодшого шкільного віку себе переоцінює та нахвалює, але в процесі дорослішання відбуваються цікаві метаморфози із фільтруванням бажаного стану речей та реальності, звідси наступний пункт -
2. Засіб формування адекватної самооцінки. Перевірено на собі та власних дітях))) Приблизно у 10-тирічному віці баланс між тим яким я хочу бути і є насправді вирівнюється. Знання,що цей лист таки прочитають уповноважені помічники Миколая змушує підходити до написання з урахуванням того, що вони, як ніхто інший, добре знайомі зі справжнім станом речей.
3. Формування вміння планувати та проводити градацію власних бажань і потреб. Процес написання чудесним чином відсіює частину просто "хочучок" без яких можна обійтися і залишає саме ті, які вже довгий час знаходяться у рубриці "дуже хочу". Запис власних мрій зустрічається у багатьох психологічних техніках і більшість з них твердять, що це необхідно для їх втілення у життя.
4. Виявлення справжніх внутрішніх потреб. Якщо попередній пункт швидше про матеріальну частину, то тут вже йдеться про особистісні потреби, які іноді також прописуються у листі. Звісно, все залежить від того, яку саме форму листа практикують в родині. У нашій завжди наголошувалося на тому, що варто писати й те, чого потребуєш у ментальному плані - мрії, ідеї, побажання рідним чи собі, які не можливо купити за гроші чи отримати в подарунок, але вони надзвичайно важливі для щасливого життя.
5. Вміння бути вдячним. Звичайні правила спілкування та листування діють й тут. Коли щось просиш треба це робити ввічливо та з вдячністю. Бути вдячним авансом - це непросте вміння)))
6. Посилює віру в чудо (до моменту усвідомлення чиїми руками воно створюється, хоча... місце чуду є у будь якому віці, чи не так?) та створює атмосферу свята та приємного очікування.
7. Зміцнює родинні відносини. Пункт, що зайвих пояснень не потребує, адже ті, хто бодай раз писав лист, чи забирав його з чобітка, а в святкову ніч тихо, щоб не засміятися і не шарудіти обгортками, підкладав біла сонних рідних добре все розуміють й без мене.
8. Вчить умінню отримувати відтерміноване задоволення. Від моменту написання і до фактичного отримання традиційно минає не менше місяця. Ця навичка згодом формує успішних дорослих. Славнозвісний ЗЕФІРНИЙ ТЕСТ гарно демонструє цей механізм.
Зразки справжніх дитячих листів можна глянути тут
Алгоритм написання:
- привітання
- аналіз власної поведінки
- тіло листа - прохання та бажання
- подяка та сподівання
пи.си. В процесі осмислення цього матеріалу багатьох знайомих доймала запитаннями про те чи писали і як саме. Виявилося, що багато хто ніколи цього не робив. Дуже шкода..., але поправимо! Дорослі - це діти, що прожили більшу кількість днів, ось і вся основна різниця)))), тому пропоную і заохочую тих, хто цього ніколи не робив - ПИШІТЬ. Пишіть, кладіть в чобіток, вночі самі ж заберіть, або зробіть це новою сімейною традицією в подружжі (виконаєте бажання один одного) і здійсніть хоч щось з переліку!
Поки я збиралася написати цей допис час невблаганно минав і до свята залишилося зовсім трошки, тож якщо Ви чи Ваші дітки ще не написали свого листа, не баріться!!!
