"Людина під дощем" - психодіагностична графічна методика

Труднощі у нашому житті річ повсякдення й неминуча. Щодня ми зустрічаємося із подіями різної складності, які вимагають нашого реагування. У кожного з нас є власна стратегія подолання неприємних, іноді навіть конфліктних ситуацій, проте не кожен знає, яка саме.

Існує три види інстинктивного реагування, які умовно можна назвати наступним чином: «бий» - стратегія нападу та активного захисту; «втікай» - стратегія втечі з конфліктної ситуації, її уникнення; «завмирай» - наче зависання і неможливість опиратися. У залежності від складності ситуації ми звертаємося до котроїсь із цих моделей. Проте одна з них є домінуючою і часто ми самі не здогадуємося котра.

Методика спрямована на діагностику сили Его, здатність людини переборювати труднощі. Також можна виявити внутрішні ресурси і особливості захисних механізмів.

Інструкція:

На листку А4 пропонується намалювати людину. По завершенні на іншому листку того ж формату потрібно намалювати людину під дощем.

Під час діагностики іноді часто лунають запитання: чи це має бути та сама людина? Чи можна малювати портрет чи обов’язково постать? Чи достатньо схематичного зображення силуету? В класичному варіанті цієї методики додаткові дані з приводу того що і як малювати не надаються. Просте в умовах масового тестування (напр. шкільний колектив) варто наголосити на індивідуальності кожного малюнку і тому, що правильний варіант зображення у кожного свій. Під час індивідуального тестування всі висловлювання клієнта записуються і можуть бути проаналізовані в контексті ситуативної та довготривалої роботи.

Інтерпретація результатів проводиться у співвідношенні двох малюнків, їх якісному аналізі. Важливими є усі висловлювання клієнта, його емоційне відношення до намальованого, його враження і відчуття під час малювання.

При аналізі малюнків варто користуватися наступними положеннями:

-       Враження від намальованого. Суто емоційне сприйняття без аналітичних спроб. Так, наче розглядаєте картину на виставці. Це допоможе відчути настрій та стан клієнта.

 Емпатійний рівень.

  Важливо сприймати намальоване як цілісну картину. Пропонується клієнту спробувати «увійти» в малюнок, щоб провідчувати у якому стані чи настрої знаходиться персонаж, як він себе відчуває, чи має сили та ресурси боротися з труднощами, чи спокійно й адекватно сприймає дану ситуацію, розуміючи, що це звичайне природнє явище.

-   Лише після цього можна перейти до аналізу всіх специфічних деталей з точки зору логіки, опираючись на основні положення інтерпретацій.

Інтерпретація

Зміни в експозиції

При порівнянні цих двох малюнків можна відслідкувати суттєві відмінності між ними. Якщо зображена людина, яка йде чи втікає від дощу, то це може символізувати життєву стратегію втечі від труднощів чи неприємностей. Також суттєву роль тут грає зменшення розміру фігури.

У випадку зміщення намальованої людини у верхню частину малюнка, можна вважати, що людина схильна «відриватися» від реальності, до втрати опори під ногами.

(З практики. Варто у даному випадку робити поправку і на вік клієнта. Для підлітків така «втеча» у фантазування є одним із механізмів захисту, що зумовлений віковими нормами. У дорослого клієнта, особистісна структура, якого вже є сформованою ми можемо говорити про не адаптивні форми реагування – фантазування, надлишкового оптимізму, який іноді невиправданий.)

Розташування фігури в профіль або зі спини вказує на бажання відгородитися від світу, тенденції до самозахисту.

Зображення, що розташоване внизу листка, може свідчити про наявність депресивних тенденцій, почутті беззахисності.

В інших положеннях при інтерпретації варто опиратися на класичну графічну методику «Людина».

Зміни самої фігури людини

Збільшення розмірів фігури часто спостерігаються у підлітків, які мобілізуються при появі труднощів, стають сильніші і впевненіші.

Зменшення фігури може вказувати на потребу захисту і піклування, виникає бажання перекласти відповідальність за власні рішення на плечі іншої людини. Люди, що малюють фігури зменшеного розміру зазвичай соромляться проявляти свої почуття і виявляють схильність до стриманості та навіть деякого гальмування у взаємодії з людьми. Вони піддаються депресивним станам в результаті впливу стресу.

Зображення людини протилежної статі може вказувати на спосіб реагування у стресових подіях, який більш притаманний людям з найближчого оточення клієнта. Так, хлопець чи чоловік, може прослідкувати поведінкові патерни, що належать матері чи бабусі і є типовими й для нього. Дівчинка чи жінка, на виховання якої особливий вплив мав батько чи старший брат також може появляти поведінкові стратегії саме цих близьких юдей.

Зміна віку також може вказувати на самовідчуття людини під час труднощів (суттєве зменшення біологічного віку стосовно емоційного на картині також може свідчити про певний регрес, повернення до більш ранніх та незрілих способів реагування).

Традиційним інтерпретаціям піддаються ті частини тіла, яких не має на малюнку, напр.. вуха, очі, рот і т.д. – прояв специфічних захисних механізмів.

Функція одягу – формування захисту від «стихії». Надлишок речей вказує на потребу в додатковому захисті. Відсутність одягу – ігнорування чи відмова від певних стереотипів поведінки, емоційного реагування.

Атрибути дощу

Дощ – об’єктивна перешкода, небажаний вплив якої змушує людину закритися, сховатися. Характер зображення дощу пов’язаний із тим, як саме людина сприймає складну ситуацію: дрібні краплі – дрібна ситуація, тимчасові труднощі; важкі, зафарбовані краплі чи лінії – складна, постійно діюча ситуація.

Варто визначити з якого боку листа дощ «прийшов» (з правого чи з лівого) і яка частина фігури потрапляє під сильний вплив. Інтерпретується традиційно значенням правого та лівого боку листа.

Хмари – символ очікування неприємностей. Важливо звертати увагу на їх кількість, характер, щільність, розмір, розташування. В депресивному стані зображують важкі грозові хмари, що займають усю верхню поверхню листка.

Калюжі, бруд символічно відображають наслідки тривожної ситуації, ті переживання, які залишаються після «дощу». Також варто звернути увагу на спосіб зображення калюж (форму, глибину, бризки). Їх розташування відносно людської фігури також є важливою частиною для інтерпретації (попереду, позаду, збоку чи просто в ній).

Додаткові деталі

Всі додаткові деталі сприймаються як відображення потреби в додатковій опорі, підтримці, бажанні вийти з травмуючої ситуації шляхом переключення чи заміщаючи її іншою діяльністю.

Більш детальна тлумачення деталей ґрунтується на символічному значенні представлених образів.

Напр., блискавка може символізувати початок нового циклу в розвитку і драматичних змін в житті людини. Веселка часто виникає після грози. Після неї завжди з’являється сонце, символізує мрію про нереалізовану потребу в ідеальності (або ж символ пережитого і позитивно інтегрованого досвіду).

Парасоля – символ психологічного захисту від неприємностей. Існує трактування щодо значення частин парасолі: верхня частина – материнські впливи; ручка – вплив батька. На мал.. непропорційно велика парасоля може свідчити про надмір опіки з боку одного з батьків і вирішення ними всіх проблем клієнта. Все це можна висловити клієнту як припущення і лише після обговорення, спостереження за його реакціями робити висновки.

Розмір і розташування парасолі свідчать про інтенсивність дії психологічних механізмів захисту. Для дітей відсутність на малюнку парасолі може також свідчити про заперечення чи нівелювання підтримкою з боку батьків у складній ситуації.

Використання кольору

Інтерпретація традиційна щодо загального значення кольорів. Важливо, що саме говорить клієнт, коли описує характеристику того чи іншого кольору.

За ілюстрації велика вдячність чудовим молодим людям, які навчаються у

8-му класі. Проведення цієї методики співпало у часі із врученням табелів з оцінками за перше півріччя 2015/16 н.р. Так не планувалося, але так сталося))) Отже, маємо прекрасний матеріал, який саме про проживання труднощів. Ще раз Вам дякую! (роботи надали лише ті, хто був не проти їх публікації, то ж процедуру дотримано).

Інструкція була дотримана не повністю (йдеться про стандартні листки А4), але хто працював у школі розуміє чому. Якщо оцінювати як групову методику, то таки бачимо індивідуальні особливості кожного малюнку і те, на якому папері він виконаний в даному випадку не завада.

Інформаційний каркас - газета "Психолог" №1, січень 2015 ст.43-45, уточнення, дані з досвіду та переклад основних частин з російської - мої.