Пам’ятка для батьків "Як підготувати дитину до екстрених ситуацій"

(Від моменту публікації цієї пам'ятки у мережу пройшло більше року. Той ажіотаж і відчуття небезпеки дещо спало, але я й досі переконана, що варто знати основні правила дій в екстрених ситуаціях. Розмірене буденне життя не готує заздалегідь до перипетій та складних випадків, а хаос, паніка і поспіх здатні суттєво вплинути на якість нашої поведінки. Українське суспільство довгий час було інфантильним - якщо я в це не вірю, зі мною це не трапиться, але закон життя говорить інше - проінформований, значить озброєний. Є активісти, що ратують за легалізацію зброї, щоб мати змогу захистити себе, та для початку варто б усім озброїтися доступним - знаннями. Є інформація, що у Японії дітей з раннього дитинства навчають правил поведінки під час землетрусів. У США після подій 11 вересня ввели обов'язкові навчання із розпізнавання терористичних дій. Ми сподіваємося на краще, але не знаємо скільки ще триватиме така напружена ситуація у нашій країні. Хто зна, можливо нарешті у наших держустановах також зрозуміють важливість профілактичних заходів, а поки дбаймо про своїх дітей самі.)

                            ЯК ПІДГОТУВАТИ ДИТИНУ ДО ЕКСТРЕНИХ СИТУАЦІЙ

1.Спокійні батьки – спокійні діти. Розмовляючи про війну чи іншу екстрену ситуацію варто бути дуже обережним і пильно слідкувати за власними емоційними реакціями, щоб не нагнати зайвого страху  на дитину. Чим впевненіше ви говорите, тим в більшій безпеці чується дитина. Тримайте під контролем свій емоційний стан, у разі потреби звертайтесь по підтримку до близької особи чи спеціаліста.                              

2. Заздалегідь напишіть на окремому листку телефони і адреси найближчих родичів до яких можна потелефонувати у разі, якщо з вами не буде зв’язку. По можливості вивчіть з дитиною цю інформацію (особлива увага для стаціонарних номерів телефону) чи розмістіть її десь на видноті. Маленьких дітей навчіть чітко пам’ятати своє прізвище та адресу. Це варто зробити і без згадувань про особливі обставини, така інформація навіть у мирний час є потрібною.

3. Домовтеся з дітьми та іншими членами сім’ї про місце, де у разі небезпеки ви будете чекати один на одного (тут звірятися із даними МНС про поводження мирного населення під час військових дій).

4. Чим старша дитина, тим більше інформації їй надавайте. Зважайте на те як ви це робите. У ваших словах має бути багато чіткості і впевненості, що все буде гаразд. Чим менша дитина, тим більше ігрового моменту (напр.., імітація гри в хованки). У розмові звертайте увагу на індивідуальні можливості вашої дитини (вікові, емоційні, пізнавальні) сприйняти ту інформацію, яку ви прагнете до неї донести.

5. Якщо є пряма загроза військових дій, разом з дитиною зберіть необхідні речі, облаштуйте місце, де можна перечекати небезпеку. Обов’язково візьміть із собою улюблену іграшку дитини, горнятко чи інший цінний для неї предмет.

6. Не знецінюйте переживань дитини. Якщо вона звертається до вас із своїми страхами, переживаннями, тривогами будьте готові вислухати і максимально підтримати. Якщо дитина задає питання на які у вас немає відповіді або правда не однозначна, не обманюйте. Іноді варто визнати, що є речі, яких ви не знаєте, але зробите все, щоб максимально вберегти себе і рідних.

7. Пам’ятайте про свою безпеку. Часто діти тривожаться, що щось трапиться з батьками чи іншими близькими. Повторюйте, що ви будете максимально обережними. Це дає впевненість дітям, а вам нагадає, що ви відповідальний дорослий, який має ресурс, щоб справитися із складною ситуацією.

8. У разі виникнення небезпеки дитина також має мати певні обов’язки, звісно відповідно до віку (узяти свої заздалегідь спаковані речі, домашню тваринку, вимкнути телевізор чи ін.). Таким чином ми підкреслюємо її важливість для сім’ї, а також у потрібний момент скеруємо увагу на звичні речі і дії, що у свою чергу підвищить впевненість.                                                                        

9. Будьте готові повторювати свої пояснення про те, як діяти знову і знову. Багаторазове повторення необхідне дітям. При цьому дуже важливим є тілесний контакт. Обіймайте, погладжуйте, притуляйте до себе – вселяйте впевненість і відчуття безпеки.

Наше, батьківське, завдання – привнести в ситуацію багато усвідомлення що і як робити, надати їй чіткості, а відтак і розуміння як діяти. Це допоможе зняти зайвий стрес і надасть впевненості.                                                                                    

                                                                                         практичний психолог Тетяна Кітчак

Як говорити з дітьми про війну

Вирішила зібрати тут усі свої матеріали, які розкидані мережею.
Це відео, на жаль, все ще актуальне.

Поради психолога школярам

   Значну частину мого професійного життя займала робота практичного психолога у закладах освіти. Від 2008 року маю задоволення працювати у ТЗОШ№24, хоч з початком приватної практики змушена суттєво скоротити години роботи у школі.
   Можна по-різному ставитися до діяльності освітніх психологів, навіть дискутувати щодо доцільності цієї посади (хоч, як на мене, то предметом суперечки може бути лише величезне навантаження, мотиваційний компонент і ставлення колег до важливості цієї роботи), проте беззаперечним фактом залишається те, що протягом довгого періоду часу лише педагогічні ВУЗи готували спеціалістів цього напрямку, а отже більшість з нас таки трішки родом зі школи))) Мабуть, колись детальніше про це напишу, адже думок з цього приводу є багато, та зараз про інше.
  Школа, при наявності розуміння з боку адміністрації, направду дає можливості зконцентрувати свої знання і отримати хороший і корисний продукт. Принаймні, сподіваюся, що той про який говорю зараз буде справді корисним.
  Щороку наш заклад випускає власні щоденники для учнів і мені дуже приємно, що цьогоріч до сторінок з друкованою основою додали й "Поради психолога". Та для початку їх потрібно було написати))) Завдання мало складність, адже це читатимуть і молодші школярі і учні старшої школи, тож я сконцентрувалася на тому, що б хотіла сказати своєму власному сину і щоб могла повторювати щороку, поки він росте і ходить до школи.
Що з цього вийшло, читайте нижче)

   А ось повний текст, який можна використовувати для своїх дітей. При поширенні в мережу чи друк, обов'язково вказувати авторство та посилання на цей блог.

Ти проводиш у школі дуже багато часу, отже цілком зрозуміло, що часто твої думки стосуються питань та переживань пов’язаних зі шкільним життям. Ось кілька порад, які допоможуть тобі  віднайти спокій у складних ситуаціях:

·         Пам’ятай, коли ти відповідаєш біля дошки чи з місця перед усім класом, вчитель оцінює не тебе загалом, а тільки твою відповідь. Якщо ти чогось не знаєш чи розгубився, це лише сигнал, якій саме темі варто приділити більше часу та уваги, але аж ніяк не свідчить про те яка ти людина. Не картай себе, просто будь ретельнішим у підготовці. Тільки від тебе залежить твоя готовність до наступної відповіді.

·         Чи знаєш ти, що в середньому людина здатна активно запам’ятовувати новий матеріал протягом 40 хвилин? Отже, така тривалість уроку зовсім не випадкова. Будь уважним, виявляй цікавість, підтримуй свою активність на уроці і домашні завдання забиратимуть у тебе значно менше часу.

·         Будь чесним, відповідальним та ввічливим. Це ті риси характеру, які відрізняють успішних людей. Ти ж бажаєш бути успішним не лише у майбутньому, але й вже сьогодні, чи не так? Коли ти виробиш у собі ці характеристики, то й кількість прикрих ситуацій у твоєму житті суттєво зменшиться.

·         Намагайся виявляти активність. Шукай ту діяльність, заняття, навчальний предмет, гурток, який дозволить тобі відчувати радість та даруватиме впевненість. Кожна людина здатна віднайти коло власних інтересів, де може розкрити свої найкращі якості. Тож вирушай на пошуки! Пробуй себе у різних справах і обов’язково знайдеш свою!

·         Приділяй час своєму зовнішньому вигляду. Тут не йдеться про наймодніший та дорогий одяг, у ньому теж можна виглядати безглуздо. Просто будь акуратним. На охайну та одягнену зі смаком людину приємно дивитися усім.

·         Якщо трапилася якась прикрість і ти сам не можеш впоратися з цією ситуацією, пам’ятай, що є люди, які здатні допомогти.  Це можуть бути батьки, друзі, вчитель, шкільний психолог та ін. Подумай, хто є надійним, об’єктивним, кому ти довіряєш. Серед людей, які нас оточують завжди знайдеться особа, яка підтримає та розрадить. Пам’ятай про це.

·         Будь оптимістом! Це просто сказати, та не просто зробити. Як не дивно, але здоровий сон та фізичні вправи є основою доброго настрою протягом дня. Наш емоційний стан часто залежить від фізичного стану. Спілкуйся з людьми, які добре та радісно ставляться до навколишнього світу та інших людей.

·         Ти можеш керувати своїми емоціями. Посмішка та доброзичливість – запорука гарного настрою. Користуйся ними частіше!

·         Ти цінний і особливий просто тому, що у світі немає двійників, немає когось, хто б був твоєю точною копією. Роби усе можливе для свого фізичного, інтелектуального, емоційного розвитку. Стартовий капітал у тебе вже є – твоє життя!